Власне 20 років це як 20-ти річна людина ― пити не можна, але хочеться. Соціологи прогнозують, що будь-яка держава має здатність самостійно думати після першого...
Власне 20 років це як 20-ти річна людина ― пити не можна, але хочеться. Соціологи прогнозують, що будь-яка держава має здатність самостійно думати після першого покоління. Перше покоління це 25 років. Тобто ще 5 років і будемо бачити тих людей, які формують і політику, і соціально-економічну структуру, і соціально-культурну атмосферу держави.
У Закарпатті важко про це судити, тому що наш край за весь період поміняв 22 держави, починаючи від Римської імперії і закінчуючи Україною, тільки в ХХ столітті у нас було 8 держав. Закарпатці відчули себе у складі слов'янської країни, не радянського тоталітарного режиму, і закарпатці як толерантні люди завжди вичікують, не протестують, і роблять собі аналізи.
Що дало Закарпаттю 20 років Незалежності? Це в першу чергу культурне самовизначення ― тобто наближення до етновизначення. Закарпаття відчуло елементарну вагу у вигляді того, що ми знаходимося у логістичній зоні ― створення нових магістралей, на зразок п'ятий квітський коридор. У якомусь економічному чиннику, то були періоди формування спеціальних економічних зон, які не діють.
За економічними показниками можна сказати те, що було обіцяно в 1991 році і проголосоване на референдумах закарпатцями, це спеціальна самоврядна зона, нічого не відбулося.
З точки зору адаптації національних меншин, то найбільший позитив був для румунської та угорської діаспор, але не для україномовної громади Закарпаття. Закарпатці за 20 років зайняли вичікувальну позицію, і остаточний висновок чи закарпатці адаптувалися і чи є це позитив можна робити висновки через п'ять років.
За 20 років Незалежності України сталася лише стабілізація певних відносин де ми знаходимося. Тобто закарпатці не проти України, закарпатці не є сепаратиським регіон, але значних зрушень, що в економічній, що в культурній сфері не відбулося. І в цьому передусім вина центральної влади, яка не змогла показати закарпатцям, що вони живуть в комфортних умовах в даному адміністративно-політичному утворенні яке називається Україна. Але можна сказати те, що закарпатці не проти того, що вони тут живуть.
Федір Шандор ― завідувач кафедри туризму УжНУ
Читайте також інші думки марафону-опитування Голосу Карпат до 20-річчя Дня незалежності "20 років разом"